За цією «нудною» назвою — картина великої тюркської цивілізації У
століття кліків і лайків досить проблематично викликати інтерес до
осмисленого читання. Ми скачемо заголовками, мигцем відзначаємо
вподобану картинку, і вся інформація видається картками в каталожній
шафі: є назва, а зміст десь в іншому просторі. А от читати, читати за
власним бажанням, без примусу — це ж так нудно, там так багато літер. І
на тлі такого читацького декадансу унікальним, воістину несподіваним
явищем виявилася книжка Г. Ю. Полканової «Антропоніми кримських
караїмів. Довідник прізвищ та імен».
Ніщо не
віщувало небезпеки сплеску читацького інтересу, тим паче читання із
захопленням: приємного кольору обкладинка з гербом (знайоме
зображення-емблема) і з не дуже захопливою назвою, що містить таке
рідкісне слово, як антропоніми (ага, щось пов’язане з іменами, іменами
караїмів, судячи з третього рядка в назві) і зовсім нудного слова, —
довідник (Хто ж довідники читає? Їх перегортають, щось із них виписують.
Але щоб читати довідник! Це ж не Муракамі якийсь!); картинки,
здебільшого — фотографії (більшість із минулого століття), чорно-білі
(ми ж кидаємося на все яскраве, соковите, а тут така монохромність), а
під ними — слова-прізвища. Прізвища, деякі такі знайомі, наче пісня з
далекого минулого, а деякі — такі дивні (звідки вони?). Все! Із
запитання виник той самий інтерес (читацький), а він викликав те саме
захоплення (читацьке). Я пропала, точніше, провалилася в книжку.
Тут усе:
символіка, святі місця, фольклор, етногенез і політична історія
караїмів, але головне — прізвища, ПРІЗВИЩА.
Читаєш їх, і перед тобою постає місто: велике, велелюдне, веселе,
галасливе, працьовите місто: ось Аваз (голосистий) про щось віщує
народові, а Бербер (перукар), Бакал (продавець овочів), Чореф (ювелір) і
Казас (вишивальник) відкривають свої крамнички, неспішно йде Габай
(скарбник), з кав’ярні Шишакчі (шашличник) долинають спокусливі аромати,
тут само усміхнений Айваз (офіціант) запропонує вам таке меню, що так і
хочеться стати для цього закладу Катанги (частий відвідувач).
Прізвищ
багато, вони різні, відображають і професію, і стан, і родове гніздо, і
особливості світобачення, якісь фізіологічні особливості їхніх носіїв,
тотеми. Про значення деяких родових імен я здогадувалася, але більшість
караїмських (зокрема й загальнотюркських) прізвищ для мене, завдяки цій
книжці — заговорили.
Книжка на
стику історії (антропології, джерелознавства, історії, етнографії),
філології (лінгвістики, фольклору) та етнопсихології. Автор
скрупульозно, з любов’ю, немов стародавній сувій, розгортає перед нами
етимологію караїмських прізвищ, наводить аналоги з інших тюркських мов,
відзначає видатних представників цього прізвища та історичні події,
пов’язані з ними, пояснює особливості виникнення того чи того
антропоніма. Так по крихтах, за маленькими і великими фрагментами
відтворюється мозаїка-картина великої тюркської цивілізації, уламки якої
розкидані по всьому світу. І лише найвідданіші спадкоємці доносять до
нас звістку про її минулу велич.
Книжка
сподобається всім, кого цікавить історія і культура не лише кримських
караїмів зокрема, а й історія Криму і тюркського світу в
загальноісторичному контексті. Видання не підлягає продажу, його наклад
не настільки великий, тому книжка невдовзі стане бібліографічною
рідкістю. А в читачів наукової бібліотеки Бахчисарайського
історико-культурного заповідника є можливість зазирнути в цей унікальний
світ, двері в який відкрила Ганна Юріївна Полканова.
|