Інститут філософії імені Г. С. Сковороди
Міністру культури України п. М. Кулиняку
№ 124/ 283 13 липня 2012 р.
Шановний пане Міністре!
Ті інформації, які надходять нам від караїмських спільнот Криму, засвідчують про ганебне ставлення до долі цього невеличкого народу керівника Бахчисарайського заповідника. Ми добре знали його попередника: він не відзначався таким фашистським ставленням до національних традицій і святинь караїмів, як нинішній.
Чуфут-Кале — це не стільки музейний експонат, а складова духовного і релігійного життя караїмів. Забороняти їм користуватися тим, що історично їм належить, сприяє їхньому прагненню до самозбереження, постає для них як сакральна святиня може лише той, хто прагне смерті цього народу. Національно-релігійна традиція передбачає знаходження кримських караїмів в будь-який час (навіть вночі) у священній для них фортеці Кале з її давніми храмами й іншими святинями. Гадаємо, що караїмську святиню варто вивести із підпорядкування "бахчисарайському владиці” і якось вирішити питання її самостійного буття в межах національних об'єктів, підпорядкованих Мінкультурі. Тим більше, що є громадське об'єднання караїмів, яке могло б прилучитися до цього.
Заодно ми хотіли б звернути Вашу увагу до кенаси караїмів у Києві. Її знову хочуть комусь передати, виживши спільноту Леся Танюка. А між тим караїмізм не є різновидом іудаїзму (християни також вшановують Старий Завіт Біблії, але ж це не робить їх іудеями). То ж передавати кенасу під синагогу, то глумитися над пам'яттю караїмського народу. Потрібно також звернути увагу на збереження слідів караїмства в давньому Галичі.
Заступник директора керівник
Відділення релігієзнавства
ІФ НАН України ім. Г. С. Сковороди проф. А. Колодний
| 
